ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Журналістика в кожній країні світу починалася з газет і часописів. Попри технічний поступ, будь-які прогнози що до загибелі за непотрібністю друкованих ЗМІ не виправдовуються.

Лише в незалежній Україні щорічно реєструють близько 2,5 тис. нових газет і часописів. Зрозуміло, що всім їм – від загальнодержавних до регіональних – потрібні дописувачі, редактори, організатори видавничого процесу. Тому кожен зі слухачів курсів має ПЕРСПЕКТИВУ.

Будьмо відвертими: не всім новоствореним друкованим ЗМІ випадає довге життя, не всі витримують конкуренцію в умовах ринку . Тому належна фахова підготовка журналістів стає однією з найважливіших умов конкурентоздатності видань. Ось чому сучасній журналістиці треба наполегливо вчитися, доконечно поєднуючи теорію з практикою. Проте, навчання не буде марним. Бо, як кажуть розумні люди, БЕЗСМЕРТЯ ДАЄ ЛИШЕ ДРУКАРСЬКИЙ ВЕРСТАТ.

Підготовка текстів для друкованих ЗМІ вимагає від журналістів особливої відповідальності. Оскільки ТЕ, ЩО НАПИСАНО ПЕРОМ, НЕ ВИТЯГТИ І ВОЛОМ. Але ж ви й не хочете, щоб витягли, чи вирубали. Правда? Нам із вами – писати історію сучасності. І від нас залежить, наскільки вона буде відповідати дійсності, стане справжнім дзеркалом світу.

РАДІОЖУРНАЛІСТИКА
Радіо слухають у найвіддаленіших куточках, де немає інтернету, куди газети й часописи надходять з великим запізненням. Завдяки радіо в людей є можливість не лише своєчасно дізнатися про події, але й почути голоси їх учасників, уявити, як ці події відбувалися.

Однак й у великих містах є багато прихильників радіо. Для радіо лише писати інакше, ніж для газети, по-іншому будувати фрази, уміти поєднувати слово з музикою, звуковим оформленням.

А чи не хотілося б вам, щоб слухачі впізнавали ваш голос, чекали певної години, коли в етер виходите саме ви з ексклюзивними репортажами, зі своїми коментарями, з цікавим співрозмовником? Цього можна досягти, опанувавши досвід фахових радіорепортерів, радіокоментаторів, відників програм

Вас навчать, як поводити себе в етері, щоб за обмежену кількість хвилин встигнути не лише сказати головне, але й захопити своєю розповіддю, правильно розставити акценти, створити певний настрій.

Яка специфіка прямого етеру? Як монтувати радіопрограму? Як спілкуватися з дозвонювачами? Щоб нікого не образити, але й не дозволити їм перехопити ініціативи? Оволодієте цими навичками – сміливо рушайте у плавання серед бурхливих радіохвиль.

ТЕЛЕВІЗІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА
Телевізія – це не лише детективні та псевдоісторичні серіяли, «мильні опери» чи розважальні естрадні шоу. Це, перш за все, ЖВАВІ НОВИНИ З ЯКІСНОЮ ЗМІСТОВНОЮ «КАРТИНКОЮ». Нема такої «картинки» – втрачається сутність телевізії. Досягання органічного поєднання тексту із зображенням – мета кожного профі під час виконання будь-якого завдання.

Від телевізійного журналіста очікують, не лише розповідей про те що відбувалося, а візуалізіції події. Йому не обов’язково знімати самому, але він має давати точні вказівки операторові. Йому не обов’язково самотужки монтувати сюжет, але він має співпрацювати з монтажером, добираючи фрагменти відеоматеріялу і вказуючи на їх послідовність. Якщо він сам увіходить у кадр йому обов’язково треба слідкувати за своєю поведінкою, за дикцію, за виразом свого обличчя. Тому до викладання курсу тележурналістики ми запрошуємо також фахівців у галузі театрального мистецтва.

А хто з тих, що вирішив пов’язати своє життя з телебаченням, не мріє про власну авторську програму? Хто не бажав би стати популярним відником? Ми будемо аналізувати роботу майбутніх телезірок, виявляти складники їхього успіху. Ставши слухачем наших курсів, ви вже не можете дозволити собі сидіти перед телевізором, як пересічний глядач. Відтепер ви маєте вдивлятися в екран прискіпливо, повсякчас запитуючи себе: «Чому те, що я бачу, мені подобається або не подобається?». Викладачі звернуть вашу увагу на програми, які слід переглядати доконечно. Подальше їхнє обговорення – важливий складник нашого навчального процесу.

Утім, ми не обмежуємо навчання розбором того, що йде на різних каналах, виявленням досягнень і помилок чинних тележурналістів. Від першого ж семестру слухачів залучають до практики. Ви відчуєте, що навіть просто сидіти у студії під освітлюваними приладами й зуміти своєчасно грамотно сформулювати питання основним учасникам програми – це не так легко, як видається з іншого боку екрана. А з часом ми перейдемо й до створення власних програм, у яких все – від вибору теми до її розроблення та втілення – буде виконуватися власними силами. Є попередня домовленість із низкою харківських каналів про випуск таких програм до етеру. Звичайно, за умови, що ми запропонуємо їм якісний продукт.

Такий продукт не може бути створено одноосібно. Тематична телевізійна програма – це вислід сумісної праці. Тому, щоб стати гарним телевізійником, налаштовуйтесь на співпрацю в колективі.Такий продукт не може бути створено одноосібно. Тематична телевізійна програма – це вислід сумісної праці. Тому, щоб стати гарним телевізійником, налаштовуйтесь на співпрацю в колективі.

ІНТЕРНЕТ- ЖУРНАЛІСТИКА
В інтернеті – «світовому павутинні» -- можна, у принципі, розмістити будь-який текст. Але є й особливості праці журналіста саме для мережевих видань. Які? Відповіді на це питання присвячено спеціальний 10-годинний курс. Його викладач-фахівець має в мережі власний новинний веб-сайт.

Ви дізнаєтесь, як подавати новини в інтернеті, за якими критеріями різняться блоги, і що це взагалі таке – БЛОГОЦАРИНА, яку ще називають ГРОМАДЯНСЬКОЮ ЖУРНАЛІСТИКОЮ.

Мабуть, ви чули про ГІПЕРТЕКСТ. А що таке АРХІТЕКТУРА ГІПЕРТЕКСТУ, і навіщо журналістові потрібно в цьому розбиратися? Які перспективи відкриває перед журналістом така притаманна інтернетові особливість, як ІНТЕРАКТИВНІСТЬ?

Що треба знати і вміти для наповнення сайту, веб-сторінки? Працюючи в інтернеті, не обійтись без опанування специфічними технічними й дизайнерськими прийомами. Не завадять вам і деякі юридичні поради.

НОВИНИ – ХЛІБ ЖУРНАЛІСТА
Що вважати новиною?
Як шукати новини?
Звідки ми взагалі можемо про них дізнатися?
Яким критеріям має відповідати новина, щоб потрапити в ЗМІ?

Не знаючи відповідей на ці питання, марно навіть братися до журналістики. Але якщо ви не лише будете в змозі дати теоретичні відповіді, але й доведете їх на практиці, то в будь якій редакції вас цінуватимуть на вагу золота.

Для справжнього журналіста-новинаря не існує зачинених дверей. Він не іґнорує офіційних осіб, буває на прес-конференціях і брифінґах, читає надані йому прес-релізи, проте – понад усе його цікавить ЕКСКЛЮЗИВНА інформація, тобто така, яку вдалося роздобути виключно йому, випередивши всіх інших колеґ.

Та мало знайти інформацію. Її треба ще подати ефектно. Воднораз так, щоб ніхто вас не звинуватив у «спотворюванні» фактів.

Існують певні стандарти підготовки інформації для оприлюднення. Ми вас із ними познайомимо. Ми попередимо, чого в жодному випадкові не слід чинити. Водночас ви дізнаєтесь і про те, як багато в журналістів-новинарів можливостей для втілення власної ініціативи, яка безліч варіянтів існує, щоби подати одну й ту ж інформацію в газеті, на телевізії, по радіо, в інтернеті.

РЕПОРТАЖ
Після інформаційного нарису основним жанром, у якому подають новини, є репортаж. Він завжди передбачає власну присутність журналіста на тій події, яку висвітлює. Тобто – читач, слухач, глядач сприймають подію саме так, як її змальовуєте чи показуєте ви. І він теж має відчути ефект присутності.

Репортер має рідкісну можливість брати участь у заходах, на які пересічні громадяни не завжди потрапляють, а якщо й потрапляють, то попри все – репортер має найкращі можливості роздивитися, спілкуватися, фільмувати.

Ми навчимо вас дивитися на те, що відбувається навколо, пильним зором журналіста, підкажемо, на які деталі звертати увагу, як знаходити ознаки сенсаційності, несподіваності, висвітлюючи навіть пересічних заходів.

Існує певний динамічний стиль викладу подій у жанрі репортажу. Він передбачає протокольно точну відповідь на питання ЩО? ДЕ? КОЛИ? Утім, найголовніше для репортера дати читачам, слухачам, глядачам відповідь на питання ЯК? І тут, для написання тексту доречними стануть такі художні прийоми, як улучні епітети, порівняння, метафори, фразеологізми тощо. У аудіо та візуальних репортажах слід подбати і про музичний супровід «картинки» та свого тексту. Оволодіння всіма цими прийомами не можливо без практики, до якої ми вас заохочуємо. Будемо спільно її розбирати, виявляючи як вдалі знахідки, так і прорахунки.

ІНТЕРВ’Ю
Інтерв’ю в перекладі з англійської – це бесіда. Без бесіди, а частіше – низки бесід ви майже ніколи не скомпонуєте якісного журналістського матеріялу.

Тому ми будемо вивчати ІНТЕРВ’Ю ЯК МЕТОД отримання відомостей, потрібних нам для висвітлювання той чи іншої події, розкриття той чи іншої теми. До кого звертатися? У яких випадках слід обв’язково домовлятися про інтерв’ю, а коли корисніше захопити співрозмовника зненацька? Як ставити питання, щоб отримати конкретну відповідь?

Не менш уваги ми приділимо й тому, що є ІНЕРВ’Ю ЯК ЖАНР. Тобто, як готують до друку текст у формі питань і відповідей. Як підготуватися до спілкування в радіо- й телеетері? Які прийомі існують, щоб отримати за обмежений час якнайбільше інформації? Як взагалі розговорити співрозмовника, коли він не зовсім налаштований на розмову, і як, навпаки, стримувати його, коли він занадто велемовний?

Вести бесіду – це справжнє журналістське мистецтво. Нема заборонених запитань, але є питання недоречні, не до часу, зайві, або такі, що виявляють неосвідченність інтерв’юєра в речах, які він просто зобов’язаний знати. Усе це слід враховувати, щоб завжди залишатися на рівні, гідним нашого фаху.

Вивчення цієї теми передбачає низку тренінґів. Деякі з них проводять на курсах в ігровій формі, а на деякі ми запрошуємо реальних відомих людей, які спроможні не лише відповідати на ваші питання, але й, виходячи зі свого досвіду, дати фахову оцінку цим питанням. Крім того, умінню ставити питання слухачі курсів навчаються, беручи участь у ток-шоу різних харківських телеканалів.

АНАЛІТИКА Й ПУБЛІЦИСТИКА
В інформаційних жанрах можна досягти вищого пілотажу. Журналістів-новинарів шанують у будь-яких ЗМІ. Але серед людей нашого фаху чимало таких, хто не задовольняється констатацією новин, а прагне їх осмислювати, коментувати факти, аналізувати різні погляди на них, арґументувати і власну точку зору. Це можливо в жанрах аналітичних і публіцистичних, або таких, що поєднують ці два підходи до зібраного фактичного матеріялу.

АНАЛІТИКА – це метод розсліду, вивчення проблеми, коли журналіст розкладає загальне питання на складники, щоб прискіпливо розібратися в різних його аспектах. Можна йти і шляхом синтезу. Тобто, виявляти зв'язок між окремими фактами, подіями, явищами, зуміти побачити за ними проблему, до якої слід привернути увагу суспільства.

ПУБЛІЦИСТИКА бере початок там, де завершується аналітика. Публіцист уже має певний погляд на проблему й усю свою майстерність спрямовує на те, щоб переконати в ньому тих, на кого розраховано його журналістський твір Зазвичай, проблему в цьому випадкові зумисно загострють, щоб викликати певні емоції читачів, слухачів, глядачів. Головно – не залишити їх байдужими. Нехай вони навіть не погодяться з точкою зору журналіста (не біда), але автор має їх «зачипити», примусити думати над тим, на що раніше вони, можливо, і не звертали уваги.

У паперових ЗМІ аналітика й публіцистика зазвичай присутні в жанрі СТАТТІ. Програма курсів передбачає ознайомлення слухачів із різними видами статей, спільне обговорювання животрепетних тем для їх створення, оволодіння прийомами композиції.

СТАТТЯ
У паперових ЗМІ аналітика й публіцистика зазвичай присутні СТАТТІ. Програма курсів передбачає знайомство з різними видами статей, спільне обговорювання животрепетних тем для їх створення, оволодіння прийомами композиції. Стаття, присвячена аналізові будь-якого художнього (інколи - наукового) твору, має назву РЕЦЕНЗІЯ. Є певні загальні вимоги до рецензії, незалежно від того аналізуєте ви літературний твір, театральну виставу, кінострічку, виставку образотворчого мистецтва чи музичний концерт. Тому, опановуючи цей жанр, головна увага — методології рецензування. Але є й особливості підходу до аналізу різних видів мистецтва. На це теж звертаємо увагу слухачів курсів. Аналітика й публіцистика притаманні й такому жанрові журналістики, як НАРИС. Але якщо у статті на перший план виходять логіка, арґументація, то в нарисі показником майстерності журналіста є його вміння малювати словом. Слухачі курсів познайомляться з основними різновидами нарисів: проблемним, портретним, кримінальним, судовим, мандрівним. Останній, як свідчить наш досвід, є найпривабливішим для молодих авторів. Утім, щоб писати мандрівні нариси, замало лише полюбляти подорожі. Слід тренувати очі на зіркість, щоб помічати таке, на що до тебе не звертали уваги інші. Існує безліч секретів про які ви докладніше дізнаєтесь – на наших заняттях.

НАРИС
У західній журналістиці немає терміна «нарис». Замісць нього використовують термін «ESSAY». Але в практиці вітчизняної журналістики ЕСЕЙ є самостійним підвидом нарису. Це своєрідний шкіц, у якому автор викладає свої роздуми (бажано, ориґінальні) на тему, котру вважає важливою. Есей завжди має в собі відбиток особистості автора, припускає суб’єктивізму більше, ніж будь-який інший жанр. У тому полягає його підступність для початківців, бо здається, що розмірковувати взагалі, то дуже просто. Утім, якщо ви запропонуєте своїм читачам, слухачам набір банальностей, то мало шансів, що вас дочитають, дослухають до кінця. Невеликі шанси привернути до себе увагу й у того, хто нехтує яскравою художньою формою. Ми можемо лише заохотити вас мислити нестандартно, а ось що стосується форми – доконечно навчимо деяким прийомам, які дозволять вам продукувати художньо виразні тексти.

САТИРИЧНІ ЖАНРИ
Ще більшого значення набуває художня форма, коли журналіст працює в САТИРИЧНИХ ЖАНРАХ. Основними з них є ФЕЛЬЄТОН, ПАМФЛЕТ, ПАРОДІЯ, РЕПЛІКА. Критика певних явищ суспільства, дій певних осіб дає найбільший ефект саме в сатиричних жанрах, бо осміювання боїться навіть той, хто, здавалося б, нічого не боїться. Як же писати так, щоб було смішно? Слухачі курсів будуть навчатися цьому на кращих класичних взірцях вітчизняної та закордонної сатиричної журналістики. Крім того, заняття передбачають детальний розбір поточних публікацій у цих жанрах, аналіз гумористичних і сатиричних радіо- й телепрограм, відповідних інтернет-сайтів. Почуття гумору природно притаманне майже всім нормальним людям. Тому той, хто опанує ці жанри, може розраховувати на доволі широку читацьку та глядацьку авдиторію.

ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ
Утім, перш ніж ви сядете писати фельєтон, статтю, нарис, слід зібрати чимало фактичного матеріялу. Одним із дійових методів його збирання є ЖУРНАЛІСТСЬКЕ РОЗСЛІДУВАННЯ. Це – ціла наука. Інколи доводиться ставати справжнім детективом. Майстри журналістських розслідувань спробують передати слухачам курсів свій досвід, творче використання якого допоможе писати не лише яскраво, але й максимально арґументовано, захистить авторів від звинувачень у некомпетентності, верхоглядстві, упередженості.

ДЛЯ ЖУРНАЛІСТА НЕМАЄ ЗАБОРОНЕНИХ ТЕМ
Заборонених тем дійсно немає. Програма курсів передбачає ознайомлення з правами журналістів і законними методами їх обстоювання. Журналіст вільний сам вирішувати, про що і як писати, але керується при цьому ЖУРНАЛІСТСЬКОЮ ЕТИКОЮ, на ознайомлення з якою відведено певний час наших занять. Неможливо писати про все з рівною мірою компетентності. Тому ми радимо початківцям якомога швидше визначитися зі своєю тематичною спеціалізацією. Наші викладачі присвячують окремі лекції та майстер-класи напрямам журналістики за темами:

ПОЛІТИЧНА
ЕКОНОМІЧНА
СОЦІАЛЬНА
КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА
СПОРТИВНА

Особлива увага приділяється РЕЛІГІЙНІЙ журналістиці, бо протягом багатьох років відчувається явний брак авторів, здібних грамотно писати на релігійні теми, толерантно та компетентно висвітлювати релігійне життя в загально-масових ЗМІ.

ТИПИ ВИДАНЬ
Може трапитись таке, що ви напишете текст або підготуєте програму, що будуть за всіма параметрами відповідати вимогам до журналістського матеріялу, але в редакції цього не приймуть, пояснюючи: «НЕ НАШ ФОРМАТ». У такому випадкові не варто ображатися. Слід знати, куди й що краще пропонувати. Перш за все це залежить від типу видань. Вони бувають: ІНФОРМАЦІЙНІ, АНАЛІТИЧНІ, РОЗВАЖАЛЬНІ. Переважають видання ЗАГАЛЬНО-МАСОВІ, але чимало й таких, що зорієнтовані на більш конкретну авдиторію: молодіжні, чоловічі, жіночі дитячі тощо. А ще існують видання та програми ГАЛУЗЕВІ, ПРОСВІТНИЦЬКІ, ЗА ІНТЕРЕСАМИ…

Курси допоможуть вам розібратися у всьому розмаїтті ЗМІ. Ви дізнаєтесь, для прикладу, чим відрізняється «ЖОВТА» преса від ГЛАМУРНОЇ, ПОЛІТИЧНІ видання від ПАРТІЙНИХ тощо. Не обійдемо ми увагою і специфіку РЕКЛАМИ в ЗМІ. «Формат» та «не формат» виявляється також у обсязі (тривалості) творів, стилю викладення, прийнятому у конкретній редакції, підходу до заголовків…Ми зорієнтуємо журналістів-початківців таким чином, щоб їм легше було знайти саме свою редакцію.

ВИ ЩЕ МОЖЕТЕ НАВЧИТИСЯ
Ви маєте унікальний шанс удосконалити свою українську мову. Опанувати її не на побутовому рівні, а на рівні фахових літераторів. Саме для того в програмі передбачені години на вивчення СТИЛІСТИКИ Й ЛІТЕРАТУРНОГО РЕДАГУВАННЯ. Можливо, ви не маєте наміру ставати фаховим фотокореспондентом, але первісні знання з ФОТОЖУРНАЛІСТИКИ стануть у пригоді кожному, хто бажає співпрацювати з газетами й часописами. А для тих, хто віддає переваги телевізії, не зайвим буде познайомитися з технікою ВІДЕОЗНІМАННЯ.

А якщо ви хочете особисто виходити в радіо- або телевізійний етер, то слід подбати про дикцію, виразну усну мову. Декілька занять СЦЕНІЧНОЇ МОВИ від фахового актора вам не завадять.

Хтось бачить себе вільним журналістом, а хтось мріє працювати в штаті редакції. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РЕДАКЦІЇ – це окрема дисципліна, яка передбачає перш за все тренінґи, максимально наближені до реальності.

А може ви бажаєте започаткувати ВЛАСНУ СПРАВУ, запустити свій ПРОЄКТ? Що ж, надамо вам декілька корисних порад.

ЛАСКАВО ПРОСИМО НА ІНТЕНСИВНІ КУРСИ ЖУРНАЛІСТИКИ!